Батькам майбутніх першокласників

Загальні поради батькам першокласників

поради батькам

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.
2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
3. Не підганяйте її, розрахувати час - це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.
4. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом.
5. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!",

"Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

6. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй

розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня).

7. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
9. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.

10. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то ..." Часом умови ставляться важкі - й тоді ви опиняєтеся у незручному становищі.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

15. Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

16. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день - і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

Рекомендації вчителям щодо кращої адаптації першокласників

1. Враховуйте вікові особливості першокласників: рухову актив­ність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції.
2. Порівнюйте роботу учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами інших.

3. Уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів «завжди», «ніколи».
4. Хваліть учня за найменші досягнення.
5. Дозволяйте учневі самостійно оцінювати свою поведінку та її на­слідки.
6. Створюйте ситуації успіху.
7. Зменшуйте кількість заперечних слів та речень. Краще замінити їх на ствердні та позитивно спрямовані.
8. Не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність. Краще об'єднуйте їх у групки, що працюватимуть разом.
9. Для підтримання усних інструкцій використовуйте візуальну стимуляцію.

10. Давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах).
11. Надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкре­слюйте цінність почутого.

Оголошення!

Проводиться набір дітей до першого класу

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

При оформленні мати такі документи:

1. Заява батьків на ім’я директора школи.
2. Копія свідоцтва про народження дитини.
3. Медична довідка за формою первинної облікової документації №086-1/о.
4. Документ, який підтверджує місце проживання дитини на території обслуговування школи (копія паспорта батьків).
5. Довідки, які підтверджують братів і сестер, що здобувають освіту в нашій школі.

Дні прийому документів:

Вівторок 10.30.-17.00. год, кабінет директора школи

5 березня розпочинається прийом документів дітей до 1-го класу.

Адміністрація школи

Територія обслуговування

Поради батькам для гармонійного спілкування зі своєю дитиною

Рано чи пізно син піде твоєму прикладу, а не твоїх порад. Так сказав якийсь розумний чоловік,і безперечно це правдиві слова. Характер дитини формується під впливом не слів батьків, а швидше, їх особистого прикладу. Проте, спілкуватися з дитиною все-таки потрібно. Але на жаль, не всі батьки вміють це робити. Коли розмова з сином або дочкою обмежується повчаннями і лекціями з питань моралі, необгрунтованими заборонами і незрозумілими причіпками, користь від такого виховання просто дорівнює нулю. Далеко не всі батьки вміють правильно розмовляти з дітьми і допускають безліч помилок у спілкуванні, самі того не усвідомлюючи.

«Мене не люблять», «Всім на мене наплювати», «Якщо я піду, ніхто не помітить» « Мене ніколи не хвалять»... І справа в тому, що це аж ніяк не слова депресивного підлітка. Ці та схожі питання задають діти різного віку. Будь-якій дитині дуже потрібні розмови про те, що відчуває до нього мама чи тато, і певна річ,що вона чекає теплих і добрих слів.

Іноді здається, що підтримати дитину можна тільки словами «молодець, добре!» Насправді таких слів куди більше. Саме вони допомагають дитині відчути, що ви її любите, розумієте і приймаєте.

У цій статті підібрані 8 фраз, назвемо їх « магічними», які будуть сприяти гармонійному розвитку вашої дитини і просто робити її щасливою особистістю.

• Я люблю тебе.

Ці три чарівних слова по-справжньому важливі для здорового розвитку маленького людинки. Важливо підкріплювати свої слова реальними діями: проводити час разом, гратися, сміятися і дуріти, пускати мильні бульбашки і обіймати свого малюка, обговорювати його проблеми, підтримувати в разі потреби.

• Я пишаюся тобою!
  Кожна дитина хоче і старається бути для батьків найкращою. Коли ми говоримо «Я пишаюся тобою!» - ми даємо малюку зрозуміти, що помітили його. Покажіть дитині, що ви високо цінуєте її успіхи
• Давай сробуєм це зробити разом

Іноді нам усім потрібна рука допомоги і впевненість, що нам допоможуть, коли це буде потрібно.

• Як здорово, що у нас народився саме ти

Важливо, щоб з самого раннього віку діти розуміли, що вони унікальні, відмінні від інших, особливі. Поставте перед собою мету щодня говорити дітям про те, що їх поява на світ - це найкраще, що трапилося у вашому житті. Особливо це важливо чути дітям, у яких є брати і сестри. Заспокойте дитину, нехай вона знає, що маминої і татової любові вистачить на всіх і кожна дитина для батьків - любима.

• Як пройшов твій день?

Добре закінчувати день, обговорюючи, як він пройшов, адже обов'язково було щось важливе. Якщо ця фраза буде звучати щодня, дитина звикне обговорювати з батьками те, що з ним відбувається. Питати треба не «для галочки», тобто вислухати відповідь цілком, навіть якщо дитина розповідає повільно і плутано, а ви втомилися і голова забита зовсім не дитячими радощами і розчаруваннями. Якщо ви хочете зберегти контакт з дитиною у підлітковому віці, закладати фундамент для цього потрібно вже зараз. Та немає краще фундаменту, ніж звичка постійно розмовляти.

• Давай обіймемося

Психологи стверджують , що дитині для виживання потрібно 4 обійми на день, для того щоб вона відчувала себе добре - 8, а для того щоб вона виростала і розвивалася як особистість - 12. Дослідження показують, що обійми здатні знімати стрес, покращувати фізичне і психологічне здоров'я. Крім того, якщо дитина «недоотримує» необхідну кількість обіймів, вона може вирости байдужою людиною, яка не буде здатною любити.

• Ти розумний

Чому дитині важливо знати, що вона розумна? ЇЇ самооцінка може бути заниженою. В один прекрасний момент, орієнтуючись на успіхи однолітків, вона вирішить, що не володіє видатними розумовими здібностями. Це призведе до того, що при найменших труднощах дитина буде пасувати і спише невдачі на власну дурість. Тому при кожному зручному випадку хваліть її інтелект.

• Спасибі

Не забувайте дякувати дитині, якщо вона прибрала за собою іграшки, допомогла вимити посуд або витерти пил. Неважливо, наскільки добре у неї це вийшло: на помилки можна буде вказати потім, а відразу - слід подякувати за прагнення допомогти. Це чарівне слово не тільки зближує і мотивує, але й навчає ввічливості.

Дитинство - важливий період життя людини, це не підготовка до майбутнього дорослого життя, дитинство - це і є яскраве, неповторне, самобутнє життя. І від того, як воно проходить, хто веде дитину за руку в дитячі та юні роки, що ввійшло в її розум і серце з навколишнього життя, залежить те, якою людиною в майбутньому вона стане.

Поради батькам

    не жаліти дитину через те, що вона не така, як всі.

• свою любов та увагу, одначе не забувайте про інших членів родини, котрі її теж потребують.
• дивлячись ні на що, зберігайте позитивне уявлення про свою дитину.
• свій побут так, щоб ніхто в сім’ї не відчував себе «жертвою», відмовляючись від свого особистого життя.
• відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи з нею.
• дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
• за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
• бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
• розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінить їй вас.
• обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
• звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
• читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
• до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про нього.

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:

- повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

- Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

- Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

- Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

- В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

- Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

- Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

* Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

* Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

* Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

* Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

* Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

* Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

* Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

* Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".

Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Для батьків дітей з особливими освітніми потребами пропонуємо:

Онлайн курс. Участь батьків у організації інклюзивного навчання

Онлайн курс. Домедична допомога